|
Фото
|
Прізвище,
ім’я, по батькові
|
Посада/професія, фах
|
|
|
Острозький
Федір Данилович
(1360 - 1446 рр.)
|
Полководець, луцький староста, чернець Київо-Печерської лаври, канонізований
|
|
|
Острозький
Костянтин Іванович
(1460 – 1530 рр.)
|
Військовий діяч, волинський князь, Великий гетьман Литовський з 1497 року
|
|
|
Несвицька (Рівненська)
Марія
(1481 - 1518 рр.)
|
Княгиня, засновниця м. Рівне, куди переїхала після смерті чоловіка, князя Семена Несвицького. Домоглася для міста права на самоврядування (1493 р.), піклувалася про його розвиток
|
|
|
Федоров
(Федорович)
Іван
(бл. 1510 – 1583 рр.)
|
Першодрукар, просвітник, педагог.
В 1575-76 рр. працював у Дерманській друкарні. В 1577-1982 рр. – у друкарні м. Острога, де видав книги: “Азбука” (або “Буквар”), “Книга Нового завіту”, «Хронологія», першу кириличну Біблію
|
|
|
Радзивілл
Миколай Кшиштоф
(1515 - 1565 рр.)
|
Маршал, канцлер Великого князівства Литовського, Віленський воєвода, засновник м. Радивилів
|
|
|
Смотрицький
Герасим Данилович
(І половина ХУІ ст. - 1594 р.)
|
Письменник і педагог, перший ректор Острозької слов’яно-греко-латинської академії, один з видавців Острозької Біблії
|
|
|
Григорій
(ХУІ ст.)
|
Архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря,
що в колишньому давньоруському місті Пересопниця (тепер село на Рівненщині). Здійснив перший повний переклад Чотириєвангелій тогочасною українською літературною мовою (1556 – 1561 рр.)
|
|
|
Гольшанська
Іуліанія Юріївна (ХУІ ст.)
|
Княгиня. Віднесена до числа святих. Нетлінні мощі перебувають у ближніх печерах Києво-Печерської лаври
|
|
|
Острозький
Костянтин (Василь) Костянтинович
(1526 - 1608 рр.)
|
Найвидатніший представник князівського роду Острозьких.
Князь, воєвода Київський, видатний політичний і культурний діяч, один із засновників Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Похований у Богоявленській церкві м. Острог
|
|
|
Острозька
Гальшка Іллівна
(1539 – 1582 рр.)
|
Княгиня, перша жінка - меценат вищої освіти в Європі, співзасновниця Острозької Академії. Народилася у м. Острог
|
|
|
Наливайко
Дем’ян (Даміан)
(бл. 1550 – 1627 рр.)
|
Освітній, культурний, церковний діяч і письменник. Закінчив Острозьку академію, був членом Острозького культосвітнього осередку, пресвітер Дерманського монастиря, керівник Дерманської друкарні, викладач Острозької слов’яно-греко-латинської академії
|
|
|
Конашевич – Сагайдачний
Петро
(1550 – 1622 рр.)
|
Гетьман українського козацтва, політичний та культурний діяч, вихованець Острозької академії
|
|
|
Наливайко
Северин
(Павло Семерія (Северин) Кравченко- Наливайко)
(? - 1597 рр.)
|
Студент Острозької слов’яно-греко-латинської академії, керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594 - 1596 рр. в Україні та Білорусі
|
|
|
Кривонос
Максим
(? – 1648 рр.)
|
Визначний полководець, герой національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Найближчий сподвижник Б. Хмельницького. Походив з м. Острог
|
|
|
Залізо (Желізо) Іов
(1551 – 1651 рр.)
|
Визначний релігійний діяч. Упродовж 20 років керував Христо-Воздвиженським монастирем в м. Дубно. Зібрав навколо монастиря численне братство, що займалося вивченням, перекладом та переписом книг. З 1604 р. очолював Почаївський монастир. Мощі преподобного Іова перебувають у Почаївській лаврі
|
|
|
Тустановський
Лаврентій Зизаній
(60-ті роки ХУІ ст. – після 1633 р.)
|
Український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч, автор першої української граматики та першого в Україні букваря зі словником
|
|
|
Лукаріс
Кирило
(1572 — 1637 рр.)
|
Православний церковний діяч,патріарх Олександрійський (1602 - 1621 рр.) і Константинопольський (з 1621 р.), другий ректор Острозької слов’яно-греко-латинської академії
|
|
|
Смотрицький Мелетій
(світське ім'я — Максим Герасимович)
(бл. 1577 - 1633 рр.)
|
Український мовознавець, письменник, церковний і освітній діяч, викладач Острозької академії, автор унікальної «Граматики слов'янської» (1619 р.), що систематизувалацерковнослов'янську мову
|
|
|
Богун
Іван
(бл.1618 — 1664 рр.)
|
Військовий і державний діяч,козацький полководець, герой битви під Берестечком (1651), де внаслідок блискучого маневру врятував запорізьке військо з безвихідного становища
|
|
|
Костомаров
Микола Іванович
(1817 – 1885 рр.)
|
Видатний історик, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, громадсько-політичний та культурний діяч, ідеолог Кирило-Мефодіївського братства
|
|
|
Драгоманов
Михайло Петрович
(1841 - 1895 рр.)
|
Публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, економіст, філософ, громадський діяч
|
|
|
Штейнгель
Федір (Теодор) Рудольфович
(1870 – 1946 рр.)
|
Генеральний секретар (міністр) торгівлі та промисловості УНР, посол Української держави у Німеччині в 1918 році. Фундатор першого на Волині сільського музею (проіснував до 1914 р.) в с. Городок Рівненського району, де народився. Досліджував природу та археологію Волині
|
|
|
Огієнко
Іван Іванович
(митрополит Іларіон)
(1882 – 1972 рр.)
|
Вчений-історик, політичний, громадський та релігійний діяч, мовознавець, митрополит (від 1944 р.), один із засновників Київського університету, займав міністерські посади в УНР, написав понад 1000 праць з історії, української мови, літератури, релігії.
Навчався в Острозькій гімназії (1903р.)
|
|
|
Скрипник
Степан Іванович
(патріарх Мстислав)
(1898 – 1993 рр.)
|
Український громадський та релігійний діяч. До і під час другої світової війни проживав і працював у м. Рівне, був головою товариства "Українська школа", працював у газеті «Волинь». Обирався послом до Сейму від Волині. Прийнявши духовний сан, був митрополитом Української православної церкви в США та Канаді.
Перший Патріарх Української Автокефальної православної церкви
|
|
|
Хасевич
Ніл Антонович
(1905 – 1952 рр.)
|
Художник, графік, активний громадський і політичний діяч, членОрганізації українських націоналістівта Української головної визвольної ради.
Народився в с.Дюксин Костопільського району
|
|
|
Бульба – Боровець
Тарас Дмитрович
(1908 - 1981 рр.)
|
Діяч українського повстанського руху часів другої світової війни. У 1941 -45 роках сформував і очолив партизанські загони «Поліської Січі».
Народився у с. Бистричі Березнівського району
|
|
|
Клячківський Дмитро (Роман)
(Клим Савур)
(1911 – 1945 рр. )
|
Полковник УПА, командир УПА –Північ. Загинув біля с. Оржів Рівненського району
|
|
|
Братковський Данило
(ІІ половина ХУІІ ст. - 1702 рр.)
|
Поет, громадський діяч
|
|
|
Сосновський
Томаш Оскар
(1810 - 1886 рр.)
|
Професор Академії св. Луки (Рим), автор численних скульптурних робіт в Україні та Європі.
Народився у с. Новомалин Острозького району
|
|
|
Короленко
Володимир Галактіонович
(1853 - 1921 рр.)
|
Видатний письменник, публіцист і громадський діяч. Юнацькі роки провів у Рівному, де закінчив реальну гімназію. Тогочасне життя відтворено у повісті «Діти підземелля»
|
|
|
Їжакевич
Іван Сидорович
(1864 - 1962 рр.)
|
Живописець, письменник, графік. Народний художник УРСР (1951 р.)
|
|
|
Цисс
Григорій Іванович
(1869 — 1935 рр.)
|
Живописець, педагог, народився у м. Рівне
|
|
|
Поліщук
Валер’ян Львович
(1897 – 1937 рр.)
|
Письменник — поет і прозаїк,літературний критик і публіцист.
Народився в с. Більче Демидівського району
|
|
|
Борис Тен (Хомичевський
Микола Васильович)
(1897 – 1983 рр.)
|
Письменник, вчений, педагог, перекладач античної літератури.
Народився в с. Дермань Здолбунівського району
|
|
|
Скрипчинська
Елеонора Павлівна
(1899 – 1992 рр.)
|
Скрипалька, професор, диригент, художній керівник Українського народного хору ім. Г. Верьовки.
Народилася у м. Дубно
|
|
|
Стефанович
Олекса Коронатович
(1899 – 1970 рр.)
|
Поет. Народився в с.Милятин Острозького району
|
|
|
Самчук
Улас Олексійович
(1905 - 1987 рр.)
|
Відомий український письменник, публіцист, журналіст.
Народився у с. Дермань Здолбунівського району
|
|
|
Григорович
Євгенія Зенонівна
(1905 – 1978 рр.)
|
Кінорежисер, заслужений діяч мистецтв
|
|
|
Теліга
Олена Іванівна
(1906 – 1942 рр.)
|
Поетеса, літературний критик, діяч української культури. Під час другої світової війни працювала в редакції газети «Волинь», що виходила у м. Рівне
|
|
|
Швед
Борис Григорович
(1906 -1945 рр.)
|
Письменник, автор роману «Поліщуки». Народився у м. Сарни
|
|
|
Жуковський
Герман Леонтійович
(1913 – 1976 рр.)
|
Композитор, народний артист України, лауреат Державної премії України. Народився у м. Радивилів
|
|
|
Ставровецький
Кирило –Транквеліон
(? – 1648 рр.)
|
Просвітитель, поет, вчений, друкар
|
|
|
Андржейовський
Антон Лукіянович
(1785 – 1868 рр.)
|
Природознавець, дослідник флори Волинської губернії, народився у с. Варковичі Дубенського району
|
|
|
Липський
Володимир Іполітович
(1863 – 1937 рр.)
|
Флорист, ботаніко-географ, член – кореспондент АН СРСР, президент Всеукраїнської академії наук.
Народився у с. Самостріли Корецького району
|
|
|
Біляшівський Микола Федотович
(1867 - 1926 рр.)
|
Український археолог, етнограф, мистецтвознавець, академік АН УРСР, музейний діяч. У 1895 році був запрошений бароном Ф. Штейнгелем для організації першого на Волині сільського музею в с. Городок (нині село Рівненського району)
|
|
|
Бондарський
Богдан Степанович
(1874 – 1968 рр.)
|
Доктор педагогічних наук, професор, книгознавець і бібліограф. Організатор і перший директор Російської центральної книжної палати (1920 – 1921 рр.), диретор Російського бібліографічного інституту (1921 – 1922 рр.), редактор журналу «Бібліографічні вісті». Народився у м. Радивилів
|
|
|
Ольшанський
Михайло Олександрович
(1908 - 1988 рр.)
|
Селекціонер, дійсний член та президент ВАСГНІЛ, міністр сільського господарства СРСР
|
|
|
Свєшніков
Ігор Кирилович
(1915 – 1995 рр.)
|
Археолог, доктор історичних наук
|
|
|
Харпак
Григорій
(Шарпак Жорж)
(1924 р. – 2010 р.)
|
Вчений, фізик, член Французької академії наук, почесний доктор Женевського університету, лауреат Нобелівської премії (1992 р.). Народився у м.Дубровиця
|
|
|
Юхновський
Ігор Рафаїлович
(нар. 1925 р.)
|
Фізик-теоретик, академік НАН України. Директор Українського інституту національної пам'яті. Народний депутат України кількох скликань.
Народився в с. Княгинин Демидівського району
|
|
|
Підстригач
Ярослав Степанович
(1928 – 1990 рр.)
|
Вчений у галузі теоретичної механіки. Академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, керівник Західного наукового центру АН УРСР. Народився у с. Самостріли Корецького району
|
