Видатні діячі
Герої Небесної сотні
Арутюнян Георгій Вагаршакович (4 липня 1960 – 20 лютого 2014)
Народився у м. Батумі, громадянин Грузії, етнічний вірменин. Останні роки мешкав у м. Рівне. Активіст обласної організації ВО «Свобода», протягом кількох років працював у наметі ВО «Свобода» та проводив активну агітаційну роботу, постійно відвідував усі загальноукраїнські патріотичні акції та заходи.
20 лютого 2014 року загинув від кулі снайпера на барикаді біля Монументу Незалежності у Києві.
Має трьох дочок. Найменшій дочці від другого шлюбу лише три роки. У 2012 році його дружина померла в Рівному, відтак тепер трьохлітня Ашхен Арутюнян (2010 р. н.) залишилася круглою сиротою. Похований на Новому кладовищі в Рівному.
Указом Президента України від 21/11/2014 №890/2014 посмертно присвоєно звання «Герой України».
Городнюк Іван Володимирович (2 червня 1984 — 20 лютого 2014)
Мешканець м. Березне Рівненської області. Активно займався громадською діяльністю, захоплювався музикою та танцями - керував гуртком сучасних танців Березнівського будинку культури. Підприємець. Член Волинської сотні самооборони, мав псевдо «Месник». 19 лютого повернувся додому з Майдану, на якому під час штурму «беркутівцями» його облили водою з водометів і сильно побили. Помер внаслідок ускладнень, що виникли після побиття. Звернувся до лікарів, почав лікуватися. Але вночі серце молодого чоловіка не витримало і зупинилося.
Указом Президента України від 21/11/2014 №890/2014 посмертно присвоєно звання «Герой України».
Опанасюк Валерій Адамович (20 травня 1971 – 20 лютого 2014)
Жив у м. Рівне, працював автомеханіком. Загинув від кулі снайпера, коли відтягував з передової поранених людей. У Валерія залишилося четверо маленьких дітей: найменшому сину всього 2 роки, а найстаршій донечці – 12.
Депутат Рівненської ради Олександр Лащук: «Життєрадісний, розумний і дуже добрий чоловік. В майданівському наметі в Києві, де зупинялися рівняни, він бував постійно, причому завжди у найскладніші часи протистояння. Його знало багато рівнян, які бували на Майдані. Цілими днями чергував на барикадах, допомагав новоприбулим протестувальникам. Якщо хтось легко вбраний, завжди сам шукав і пропонував тепліший одяг. А сам ходив завжди, навіть в найлютіші морози, в сіренькій утепленій кофтині, в якій і приїхав». Коли на Грушевського були складні моменти,він казав, що треба там стояти, щоб не було мало людей, тому що «Беркут» почне атакувати. У нього залишилися дружина та четверо дітей, найменшому – два роки.
Указом Президента України від 21/11/2014 №890/2014 посмертно присвоєно звання «Герой України».
Храпаченко ОлександрВолодимирович (18 вересня 1987 — 20 лютого 2014)
Мешканець Рівного. Театральний режисер. Захоплювався мандрівництвом, скелелазінням. Член Волинської сотні самооборони Майдану. Загинув 20 лютого від снайперського пострілу просто в око, що спричинило миттєву смерть.
Указом Президента України від 21/11/2014 №890/2014 посмертно присвоєно звання «Герой України».
