Рішення обласної ради 8 скликання
Оприлюднено 23-12-2021У К Р А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Восьме скликання
(Дев'ята сесія)
Р І Ш Е Н Н Я
від 23 грудня 2021 року № 471
Про звернення Рівненської обласної ради до Верховної Ради України щодо підтримки проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду відхилень від конституційних норм сім’ї, дитинства, материнства і батьківства» (реєстр. №6327)
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з президією обласної ради, обласна рада
в и р і ш и л а:
1. Звернутися до Верховної Ради України стосовно підтримки проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду відхилень від конституційних норм сім’ї, дитинства, материнства і батьківства» (реєстр. №6327), (текст звернення додається).
2. Голові обласної ради забезпечити направлення цього рішення до Верховної Ради України та народних депутатів України, обраних від Рівненської області.
Голова ради Сергій КОНДРАЧУК
Звернення Рівненської обласної ради
до Верховної Ради України щодо підтримки проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду відхилень від конституційних норм сім’ї, дитинства, материнства і батьківства» (реєстр.№6327)
З огляду на численні звернення від наших виборців щодо зростаючої тенденції публічної пропаганди аморальних відхилень від конституційної норми сім’ї, зазначеної в статті 51 Конституції України, що унеможливлює виховання дітей у конституційному руслі, чим порушуються права дітей і їхніх батьків, звертаємося до вас з проханням підтримати проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду відхилень від конституційних норм сім'ї, дитинства, материнства і батьківства» № 6327 від 19.11.2021 (автори – народНі депутати України Мазурашу Г. Г., Драбовський А.Г., Кузьміних С.В., М’ялик В.Н., Культенко А.В.).
Метою законопроєкту є акцентована охорона конституційних норм сім’ї, дитинства, материнства і батьківства на законодавчому рівні та запровадження адміністративної відповідальності за пропаганду педофілії, гомосексуалізму та трансґендеризму.
Звертаємо вашу увагу, що згідно зі статтею 51 Конституції України, сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави. У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім’я є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави.
Антисімейна ґендерна ідеологія передбачає руйнування інституту сім’ї як союзу чоловіка та жінки. Основною тезою ґендерної ідеології є заперечення природних статей, натомість проголошується право обирати так званий «ґендер». У результаті руйнується переконання, що хлопець є хлопцем, дівчина – дівчиною, а сім’я – це союз чоловіка і жінки. Пропаганда ґендерної ідеології вже почалася не лише у інформаційному просторі, але і в деяких школах в Україні. Зокрема, посібник для тренера «Репродуктивне здоров’я та відповідальна поведінка учнівської молоді», схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до висновку комісії з основ здоров’я Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 19.12.2017 №21-1/12/Г-824), передбачає навчати дітей, що ґендер може відрізнятися від статі: «Ґендерна ідентичність може співпадати зі статтю людини (визначеною при народженні) або може відрізнятися від неї». Розроблений за участю Міністерства освіти і науки України комплект навчальних програм наскрізного інтегрованого курсу за вибором «Культура добросусідства» передбачає, що на кінець 9 класу учень повинен розуміти різницю між статтю і ґендером.
Ґендерну ідеологію все активніше впроваджують у законодавство та інші нормативно-правові акти. Наказ Міністерства соціальної політики від 07.02.2020 №86 містить таке означення терміну ґендер: «ґендер – соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок/чоловіків». У цьому ж наказі міститься і означення статі, яке явно відрізняється від означення «ґендеру». Стамбульська конвенція в разі ратифікації затвердить це означення терміну «ґендер» на законодавчому рівні. Більше того, Стамбульська конвенція прямо зобов’язує навчати учнів «нестереотипним ґендерним ролям» (стаття 14). Тому використання терміну «ґендер» у законодавстві чи інших нормативно-правових актах є дуже небепечним, адже використання терміну «ґендер» буде витлумачено як визнання, що людина не народжується ні чоловіком, ні жінкою, а сама може вибирати собі стать. Незнанням людей справжньої суті, яка ховається за терміном «ґендер», спритно користуються ґендерні організації, які просувають ґендерне законодавство через парламент України. Наслідком цього стало ухвалення Верховною Радою України у 2005 році Закону України №2866-IV, де передбачено, що «державна політика забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на утвердження ґендерної рівності; недопущення дискримінації за ознакою статі». Таким чином, термін «ґендер» увійшов у наше законодавство та поклав початок широкій пропаганді ґендерної рівності, яка за своєю суттю є явною чи прихованою пропагандою гомосексуалізму та трансґендеризму, що випливає з визначення терміну «ґендер».
В Європі, як і в цілому світі загалом, немає єдиної позиції щодо інституту сім’ї, і позиція багатьох європейських країн щодо Стамбульської конвенції яскраво свідчить, що Європа не є одностайною в цих питаннях. Україна обрала європейський вектор розвитку, і за прикладом Литви та інших європейських захисників інституту сім’ї, повинна послідовно реалізувати своє право на збереження національних цінностей своєї країни – розумінні сім’ї як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.
Відповідно існує нагальна необхідність внесення змін до законодавства в інтересах національної безпеки – для охорони здоров’я населення, з метою захисту прав людей на свободу слова і віросповідання, захисту права батьків на виховання власних дітей, захисту свободи наукових досліджень та з метою забезпечення формування засад державної сімейної політики – запровадження Національної стратегії охорони сім'ї, дитинства, материнства та батьківства на основі традиційних сімейних цінностей України – розумінні сім’ї, як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.
Враховуючи зазначене, звертаємося до Верховної Ради України з проханням підтримати зазначений законопроєкт, адже він сприятиме забезпеченню виконання статті 51 Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства і батьківства, дозволить боротися проти пропаганди педофілії, гомосексуалізму та трансґендеризму.
Схвалено
Рішення Рівненської обласної ради
від 23 грудня 2021 року
№ 471