Рішення обласної ради 8 скликання
Оприлюднено 21-12-2021У К Р А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Восьме скликання
(Восьма сесія)
Р І Ш Е Н Н Я
від 17 грудня 2021 року № 465
Про звернення Рівненської обласної ради до Президента України та Верховної Ради України щодо зміни офіційної назви держави «Російська Федерація» на «Московія»
Керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласна рада
в и р і ш и л а :
1. Звернутися до Президента України та Верховної Ради України щодо зміни офіційної назви держави «Російська Федерація» на «Московія» (текст звернення додається).
2. Голові обласної ради забезпечити направлення цього рішення Президенту України, Верховній Раді України.
Голова ради Сергій КОНДРАЧУК
Звернення
Рівненської обласної ради до Президента України та Верховної Ради України щодо зміни офіційної назви держави «Російська Федерація» на «Московія»
Попри століття бездержавності український народ зумів зберегти власну історичну пам'ять та самобутню культуру, захистити мову, відродити церкву. Проте низка історичних чинників, зокрема радянський спадок, зумовили втрату самодостатності серед значної частини українського суспільства. Вигадана московськими «великодержавниками» концепція про одвічну «єдність» і «кровний зв'язок» з північним сусідом лягли в основу агресивної сусідської ідеології і, як наслідок, окупації частини української території. Тому на тридцятому році відновлення незалежності України маємо нарешті припинити перебування в полоні чужих лжетеорій.
Як відомо, українська держава ІХ-ХІІІ ст. була однією з найбільших у Європі. Контролювати усі території з Києва було нелегко, а тому українські князі поділили її на уділи, призначаючи синів керувати ними під своєю зверхністю. Так, Юрій Долгорукий княжив на Суздальщині. Там народився і виріс його син Андрій. У той період Українську державу суттєво ослабили безупинні війни з азійськими ордами. Скориставшись цим, Андрій Боголюбський у 1169 р. напав на Київ, спалив місто, вигубив людей, пограбував церкви. Після цього він заснував свою столицю в новозбудованому місті Володимир на р. Клязьма. Ряд істориків, зокрема московський історик В.Ключевський, вважають саме 1169-й роком народження Московської держави. Разом з тим, московські історики переважно не згадують сам факт нищення Києва Андрієм Боголюбським, стверджуючи, що Київ зруйнували татари. Ця історична подія мала місце, проте лише 1240 року, тобто через 70 років після Боголюбського. Тому в одному з літописів йдеться: «Суздальці так дуже зруйнували 1169 року Київ, що татари не мали вже що руйнувати 1240 року».
Як бачимо, традиція ненависті Московщини до Києва досить тривала: від Андрія Боголюбського через Іванів, Петрів, Катерин, Нікалаєв, Алєксандрів до Владімірів 1917-го та 2014-го.
Причин цієї ненависті – безліч, проте в її основі, її коренем є наша повна протилежність: ментальна, генетична, етнологічна, світоглядна.
«Да, азиаты – мы, с раскосыми и жадными очами!», – писав О. Блок.
Прапредки теперішніх москвинів – угро-фінни примандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів передісторії. Літописець ХІ ст. згадує про московські племена чудь, лівь, водь, ямь, чухна, вєсь, пєрмь, мурома, мордва, мокша, мєщєра, чєрєміси, югра, пєчора, карєль, зирянь, єрзя, самоядь. Він пише, що то були дикуни: не мали жодних законів, звичайної моралі, жили в землянках, їли сирі м’ясо та рибу, не знали рільництва. Того самого часу (ХІ ст.) Київ був культурніший і багатший за низку європейських столиць. Праукраїна мала жваві торговельні та культурні зв’язки з усім культурним світом – Грецією, Малою Азією, Індією. А в північній Московщині ще у ХХ ст. носили шкіряний одяг дикунського крою (один шмат з діркою на голову), що його носили мавполюди 6 тисяч років тому.
Антропологи поділяють народи за походженням на три культурні групи: рільничу, скотарську, мисливську. Духовність їхня помітно відрізняється одна від одної. Українці – народ дуже давньої рільничої культури. Москвини – народ молодої мисливської. Ці дві культури протистоять одна одній, і ця їхня протиставність почала існувати тисячі років тому, вона виявляється в усіх царинах фізичного і духовного життя обох народів. І власне вона – ця протиставність – визначала, визначає і визначатиме всі стосунки між ними через всю історію і досі.
Московія почала шахраювати політичним перейменуванням ще після Переяслава 1654 р., а поширила його по нашій поразці під Полтавою 1709 р. Тоді вона, незважаючи на жодні історичні факти, не переймаючись ніякими підставами, просто проголосила себе «Росією», отже, спадкоємницею всього культурного та політичного надбання Руси. А щоб наша нація краще зрозуміла, що саме така зміна означає політично, москвин назвав себе «великорусским», а українця «малорусским». І ця засада «велико-мало» стала змістом усіх московсько-українських стосунків відтоді й понині. А коли європейські уряди за старим звичаєм адресували листа до Московії, до московського уряду, то москвини повертали їх назад з приміткою, що такої «не существует», а є лише «Россия» і «российский». Так азіати-москвини стали «русскими», а монгольська Московія – «Россией». Як доказ, до цього періоду неможливо знайти жодну карту Європи чи світу, де б територія Московії називалася якось по іншому, зокрема, Росією.
Рівненська обласна рада звертається до Президента України та Верховної Ради України з вимогою відновити історичну справедливість та на всіх рівнях (державному, дипломатичному, офіційно-діловому та ін.) замість назви «Російська Федерація» чи «Росія» використовувати історичну назву – Московія, а громадян цієї держави називати москвинами.
Можливе твердження, що назва «Московія» може не відповідати міжнародній назві держави, спростовуємо офіційною українською назвою держави Bundesrepublik Deutschland – Федеративна республіка Німеччина. При цьому найбільш поширеною міжнародною назвою цієї держави є «Германія» та її мовні форми.
Найглибший знавець московської душі Ф. Достоєвський зазначав: «Найбільшою силою Московщини було те, що європейці не знали нас, москвинів».
Переконані, відновлення історичної справедливості, повернення північному сусідові його справжньої назви матиме суттєвий вплив на суспільно-політичні процеси в Україні, на сам розвиток Української держави.
Схвалено
Рішення Рівненської обласної ради
від 17 грудня 2021 року
№ 465