Рішення обласної ради 7 скликання

Оприлюднено 07-06-2017

 

 

У  К  Р  А  Ї  Н  А

РІВНЕНСЬКА    ОБЛАСНА   РАДА

Сьоме скликання

(Дванадцята сесія)

Р І Ш Е Н Н Я

від 02 червня 2017 року                                                                           № 631

 

Про звернення Рівненської обласної ради до Міністерства культури України та Рівненської обласної державної адміністрації щодо заборони реєстрації статутів та змін до статутів релігійних громад УПЦ та інших конфесій, положення яких суперечать законодавству України

 

         Керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями та президією обласної ради, обласна рада

в и р і ш и л а :

1. Звернутися до Міністерства культури України та Рівненської обласної державної адміністрації щодо заборони реєстрації статутів та змін до статутів релігійних громад УПЦ та інших конфесій, положення яких суперечать законодавству України (текст звернення додається).

2. Голові обласної ради невідкладно вжити заходів щодо направлення цього звернення до Міністерства культури України та Рівненської обласної державної адміністрації.

 

Голова ради                                                                        М.М. Драганчук

 

 

 

Звернення

 

Рівненської обласної ради до Міністерства культури України та Рівненської обласної державної адміністрації щодо заборони реєстрації статутів та змін до статутів релігійних громад УПЦ та інших конфесій, положення яких суперечать законодавству України

На даний час набув широкого розголосу факт бажання  позбавити, при реєстрації чи перереєстрації статутів релігійних громад УПЦ, права (всупереч Законодавству України) релігійних громад вирішувати  питання про зміну підлеглості (юрисдикції), розпорядження коштами, культовими будівлями та майном, а також приналежності цього та іншого майна. Вказаними змінами, що вносяться до Статутів релігійних громад, порушується не тільки Законодавство України та права релігійних громад, а й переслідується мета будь-якими методами і надалі вести підривну діяльність РПЦ на території України проти її суверенітету та територіальної цілісності. 

Відповідно до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (987-12) статут релігійної організації визначає її правоздатність. Він приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях. Статут повинен містити, серед іншого, відомості про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання; майновий стан релігійної організації; права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; порядок внесення змін і доповнень до статуту релігійної організації; порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації. Статут релігійної організації не повинен суперечити чинному Законодавству України.

Згідно з статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (987-1) для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік подають заяву та статут на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим – до Уряду Республіки Крим. Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. Зміни і доповнення до статутів релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів. У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (994_535) передбачає:

«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

5 липня 2000 року колегія Верховного Суду України у складі трьох суддів залишила в силі рішення від 21 квітня 2000 року. Вона відхилила касаційну скаргу громади-заявника, тому що положення статуту Парафії суперечили відповідному законодавству. Колегія також зазначила, що положення статуту відносно фіксованого членства суперечили законодавству, оскільки не дозволяли більшості релігійної групи проявляти свої релігійні переконання шляхом участі в управлінні церковними справами.

Зокрема, Верховний Суд зазначив:

«... статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Оскільки діюче законодавство не передбачає обов'язкового чи іншого фіксованого членства віруючих даного віросповідання, в правовому значенні парафіяльні збори та загальні збори релігійної громади є поняттями тотожними, судова колегія приходить до висновку, що пп. 2.12, 2.13 статуту... не повністю відповідають діючому законодавству, що призвело до фактичного усунення від вирішення статутних питань більшості релігійної громади і порушення їх права на віросповідання.

Безпідставними є і доводи відсутності порушень при оформленні документів на внесення змін і доповнень до статуту від імені релігійної громади».

Виходячи із вищевикладеного та згідно законодавства України пункти  в статутах щодо обов’язковості стовідсоткової присутності всіх членів парафіяльних зборів при зміні юрисдикції та пункти про одностайне підтримання зміни юрисдикції не відповідають діючому законодавству. Тим більше, що фіксоване членство в релігійній громаді чи парафіяльних зборах не передбачено законодавством України.

Відповідно до рекомендації №132 Ради з питань релігій при Кабінеті Міністрів України від 15 липня 1992 року кожна релігійна організація володіє власним майном та в разі зміни конфесії фінансові та майнові питання мають вирішуватись на підставі статуту кожної релігійної організації та згідно з положеннями відповідного законодавства.

Згідно з статтею 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (987-12) у реєстрації статуту релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут або діяльність суперечать чинному законодавству. Рішення про відмову в реєстрації статуту релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін.

У зв’язку з цим Рівненська обласна рада вимагає від Рівненської обласної державної адміністрації не реєструвати  статути, положення яких суперечать законам України, та звертається до Міністерства культури України терміново прийняти рішення щодо реєстрації таких статутів.

Схвалено

Рішення Рівненської обласної ради

від 02 червня 2017 року

№ 631