Рішення обласної ради 7 скликання
Оприлюднено 22-03-2017
У К Р А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Сьоме скликання
(Десята сесія)
Р І Ш Е Н Н Я
від 17 березня 2017 року № 539
Про звернення Рівненської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо забезпечення медичного персоналу та персоналу бригад екстреної медичної допомоги спеціальними засобами індивідуального захисту
Керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями та президією обласної ради, обласна рада
в и р і ш и л а :
1. Звернутися до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо забезпечення медичного персоналу та персоналу бригад екстреної медичної допомоги спеціальними засобами індивідуального захисту (текст звернення додається).
2. Голові обласної ради забезпечити направлення цього рішення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Голова ради М.М. Драганчук
Звернення
Рівненської обласної ради до Президента України,
Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
щодо забезпечення медичного персоналу та персоналу бригад екстреної медичної допомоги спеціальними засобами індивідуального захисту
Дедалі більше з’являється підстав вважати, що професія медика є досить ризикованою, особливо для персоналу екстреної медичної допомоги, які зобов’язані цілодобово приїздити на виклики і оперативно, своєчасно та якісно надавати екстрену медичну допомогу пацієнтам і постраждалим, які перебувають у невідкладному стані, у повсякденних умовах, особливий період та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Зокрема, серед виробничого травматизму частка травм унаслідок нападів на медиків складає близько 20%, 50 % із яких – це травматизм саме працівників екстреної медичної допомоги, решта – це напади на медиків прийомних відділень, дільничних лікарів і медсестр.
Досить часто напади на працівників служби екстреної медичної допомоги здійснюються зі сторони хворих, членів їх сімей або друзів. З кожним днем категорія нападників розширюється, як і уявні підстави і способи виявлення агресії. І в даному контексті йдеться саме про цілеспрямовані та свідомі агресивні дії осіб, а не про рефлекторні і несвідомі реакції хворих внаслідок хвороби, її загострення, що спричиняє гострий біль, порушення сприйняття тощо. Основними причинами нападів є конфлікти у процесі спілкування та надання медичної допомоги через відсутність порозуміння й комунікації між хворим і персоналом, провокації з боку неврівноважених пацієнтів з хуліганських мотивів, або ж заздалегідь спланована помста з боку хворого чи його родичів.
Персонал бригад екстреної медичної допомоги працюють у зоні особливого ризику, оскільки часто вимушені надавати допомогу психічно неврівноваженим хворим, пацієнтам у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, а також асоціальним особам. У таких випадках медики абсолютно незахищені, і часто під загрозою опиняється вся бригада екстреної медичної допомоги. На жаль, станом на сьогодні законодавством України не передбачено для них жодних спеціальних правил, інструкцій та засобів самооборони.
Громадськість Рівненщини та Рівненська обласна рада глибоко стурбовані тим, що на території Рівненської області такі напади стали регулярними, та спричиняють значну шкоду не тільки персоналу але й майну екстреної медичної допомоги, зважаючи на і так досить скрутне становище. Зокрема, особи в стані агресії досить часто завдають медичним працівникам та персоналу бригад екстреної медичної допомоги тілесних ушкоджень легких та середньої тяжкості, іноді такі напади закінчуються смертю медичного працівника, пошкоджують карету швидкої медичної допомоги тощо.
Станом на сьогодні, працівникам екстреної медичної допомоги доводиться виїжджати на виклики з особливою тривогою, і цього можна було б частково уникнути у випадку «озброєння» медиків екстреної медичної допомоги спеціальними засобами індивідуального захисту від протиправних посягань на своє життя і здоров’я під час виконання своїх професійних обов’язків.
Дійсно, професія медичного працівника жертовна, але це не свідчить про те, що медичний працівник повинен піддавати своє життя небезпеці. Слід наголосити, що кожна людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тому питання конкретних способів самозахисту медичних працівників екстреної (швидкої) медичної допомоги повинно бути врегульовано на законодавчому рівні.
Вперше дане питання було підняте у 2013 році, після серії нападів на працівників служби екстреної медичної допомоги під час обслуговування викликів. Зокрема планувалося забезпечити лікарів швидкої медичної допомоги засобами індивідуального захисту: газовими балончиками та електрошоковими пристроями. Також розглядалася можливість супроводу бригад швидкої медичної допомоги працівниками правоохоронних органів під час виїздів до пацієнтів із хронічними психічними захворюваннями. Проте зазначене належного результату не принесло. Усі обговорення завершилися внесенням невеликої і досить абстрактної частини 5 до статті 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05 липня 2012 року за № 5081-VI. Зокрема, дана частина передбачає, що: «працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час виконання службових обов’язків має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я, який забезпечується відповідно до законодавства». В результаті, як і раніше, медичні працівники вимушені захищатися, як можуть.
З метою уникнення травматизму, а то і смертей, серед працівників системи екстреної медичної допомоги, звертаємося до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України терміново зініціювати та підтримати внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо забезпечення медичного персоналу та персоналу бригад екстреної медичної допомоги спеціальними засобами індивідуального захисту.
У даному контексті, слід зазначити, що факти нападу на бригади екстреної медичної допомоги із застосуванням фізичної сили розглядаються правоохоронними органами без урахування того, що це відбувається під час виконання ними службових обов’язків. Тому щодо осіб, які вчинили напади на медпрацівників, застосовується покарання не суворіше ніж у звичайних ситуаціях.
Схвалено
Рішення Рівненської обласної ради
від 17 березня 2017 року
№ 539
