Рішення обласної ради 6 скликання

Звернення депутатів Рівненської обласної ради

до Верховної Ради України та Президента України щодо мінімізації негативних наслідків інфляції національної валюти для громадян України, які мають невиконані зобов’язання за договорами кредитів в іноземній валюті

На сьогоднішній день наша держава переживає надскладний період своєї історії. Багато сфер українського суспільного життя зазнали впливу негативних факторів. Один з них – знецінення гривні по відношенню до іноземних валют. Значна частина позичальників стали просто неспроможними обслуговувати свої кредити в іноземній валюті, що в свою чергу спричинило проблему масового неповернення валютних кредитів.

Валютними позичальниками в більшості є представники середнього класу, актив нашого суспільства. Це громадяни, які забезпечують себе роботою і створюють робочі місця, сплачують податки, споживають значну кількість послуг, у тому числі й банківських, та головне – утримують свою сім'ю. Це – підприємці (середній та дрібний бізнес), працівники банків, адвокати, нотаріуси, менеджери середньої ланки, аудитори, оцінювачі, журналісти, водії та перевізники. Для них – отримання валютного кредиту на купівлю нерухомості або автомобіля було не просто забаганкою, а певним кроком до забезпечення добробуту власної родини.

Після кризи 2008-2009 року частина позичальників не змогла продовжити сплачувати кредити, тому вимушена була віддати майно та гроші, щоб розрахуватись з банками. У 2014 році після знецінення національної валюти внаслідок різких курсових коливань на валютному ринку України понад 80% валютних кредитів стали проблемними.

У той час коли весь світ намагався витягнути своїх громадян зі скрути, наша держава пішла іншим шляхом: замість того, щоб розподілити ризики між позичальниками, банками та державою, держава проігнорувала свої обов’язки, і все лягло на плечі людей. Увесь світ знизив ставки по кредитах з 3 % до 0,5 % річних, в Україні ж навпаки – збільшили на 3-5 %. Світові банки списували борги, а українські – збільшували штрафи.

Зараз громадяни України не готові миритись з таким станом речей, тому вимагають реальних кроків. Більшість позичальників готові не просити, а вимагати перерахунку валютних кредитів по курсу на момент отримання кредиту. Мова не йде про списання боргів, а про те, щоб зробити їх більш сприятливими; щоб громадяни були не боржниками, а платниками кредитів.

Ця ситуація стосується багатьох родин, тому ми, депутати Рівненської обласної ради, сподіваючись на розуміння важливості даного питання, вимагаємо невідкладно вжити заходів щодо мінімізації негативних наслідків інфляції національної валюти для громадян України, які мають невиконані зобов’язання за договорами кредиту в іноземній валюті та при розгляді законопроекту «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню»  в другому читанні, врахувати базові вимоги позичальників, які отримали кредити в іноземній валюті:

1. Конвертувати валютні кредити в гривню по курсу Національного банку України на дату підписання кредитного договору, або розподілити ризики між трьома сторонами: позичальником, банком, Національним банком України з фіксованою відсотковою ставкою, не вищою ніж на момент підписання кредитного договору.

2. Провести повне списання банками всіх штрафних санкцій (пені, неустойки та інших видів відповідальності) позичальникам, починаючи з 2009 року.

3. Розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та «кредитних канікул».

4. Обмежити на законодавчому рівні відповідальність позичальника перед банком тільки в межах предмета цільового використання кредиту.

5. Закріпити на законодавчому рівні положення стосовно припинення основного зобов’язання перед банками в повному обсязі, для тих позичальників, які передали заставне майно на баланс банку, або реалізували його в добровільному порядку.

6. Заборонити банкам переуступати право вимоги за кредитними договорами іншим нефінансовим установам та тим, що не мають валютної ліцензії, без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги.

7. Внести до Податкового кодексу України зміни, встановивши, що прощення боргу за кредитними договорами, звільнення позичальників від сплат будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, не є додатковим благом та не підлягає оподаткуванню.

8. Компенсувати за рахунок держави валютний ризик позичальникам, які брали кредити на лікування, та сім'ям позичальників, які втратили працездатність чи померли.

Схвалено

Рішення Рівненської обласної ради

від 03.10.2014 року №1325