Рішення обласної ради 5 скликання
Оприлюднено 20-04-2020У К Р А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
(П’яте скликання)
Р І Ш Е Н Н Я
від “28” грудня 2007 року № 591
Про звернення депутатів Рівненської
обласної ради до Президента України
Віктора Ющенка щодо відзначення на
державному рівні 100-річчя від дня
народження Тараса Бульби-Боровця
9 березня 2008 року громадськість України буде відзначати 100-річчя від дня народження видатного громадсько-політичного діяча, організатора і першого головного командира Української Повстанчої Армії, уродженця Рівненської області Тараса Дмитровича Боровця («Бульби»).
У 1941 році, після початку німецько-більшовицької війни, Тарас Бульба-Боровець створив на теренах Волинського Полісся бойові відділи Української Національної Армії, які згідно з традицією та повноваженнями Уряду УНР отримали назву «Українська Повстанча Армія». Саме під командою Тараса Бульби-Боровця УПА вступила в перші бої з німецькими окупантами, а на півночі Волині постала перша незалежна від всіх окупантів територія України - «Олевська Республіка».
Тарас Бульба-Боровець написав ряд книг: «Людожери», «Кредо революції», «Збройна боротьба України (1917-1950 рр.)» та фундаментальну працю «Армія без держави», у якій відстоював ідеї українського парламентаризму, національної демократії і примирення.
На підставі вищевикладеного, обласна рада
в и р і ш и л а :
Звернутися до Президента України Віктора Ющенка з клопотанням щодо відзначення на державному рівні 100-річчя від дня народження видатного українського громадсько-політичного діяча, організатора і першого головного командира Української Повстанчої Армії Тараса Бульби-Боровця (текст звернення додається).
Голова ради О.Данильчук
З В Е Р Н Е Н Н Я
депутатів Рівненської обласної ради
до Президента України Віктора Ющенка
Про відзначення на державному рівні 100-річчя від дня народження видатного українського громадсько-політичного діяча, організатора і першого головного командира Української Повстанчої Армії Тараса Бульби-Боровця.
Шановний пане Президенте!
9 березня 2008 року громадськість України буде відзначати 100-річчя від дня народження видатного громадсько-політичного діяча, організатора і першого головного командира Української Повстанчої Армії, уродженця с.Бистричі Рівненської області Тараса Дмитровича Боровця («Бульби») (історична довідка додається).
У зв'язку з цим, ми, депутати Рівненської обласної ради, звертаємося до Вас, шановний пане Президенте, з клопотанням видати Указ про відзначення на державному рівні 100-річчя від дня народження Тараса Бульби-Боровця.
У рамках відзначення цієї визначної події пропонуємо:
- присвоїти звання «Герой України» видатному борцеві за державну незалежність України, організатору і першому головному командиру Української Повстанчої Армії, генерал-хорунжому Тарасові Боровцю – псевдо «Бульба» (посмертно).
- перевидати державним коштом книгу Тараса Бульби-Боровця «Армія без держави» та інші книги цієї видатної людини;
- дати доручення МЗС України перевезти прах Т.Бульби-Боровця з православного цвинтаря Бавдн-Брук біля Нью-Йорка для перепоховання його в Пантеоні Слави у Києві;
- видати збірку праць про діяльність Бульби-Боровця київських науковців Степана Пінчука, Володимира Сергійчука, Петра Безпалька, Володимира Дзюби, Віктора Ідзьо;
- зібрати та опублікувати архівні матеріали, що стосуються громадсько-політичної діяльності Бульби-Боровця в еміграції у Мюнхені, Нью-Йорку та Торонто;
- до 100-річчя з дня народження провести урочисті засідання у Національній опері України у Києві, у містах Рівне та Житомир, організувати науково-практичні конференції, відкриті уроки у школах та фотовиставки, присвячені життю і діяльності Тараса Бульби-Боровця;
- в місті Олевську Житомирської області, де під час війни у 1941 році діяла «Олевська республіка», встановити пам'ятну дошку на місці проведення великого збору козаків Бульби-Боровця під час організаційних заходів по створенню УПА «Поліська Січ»;
- провести на державному рівні відкриття пам'ятника Т.Бульбі-Боровцю на бульварі Директорії у м.Рівне 9 березня 2008 року.
С х в а л е н о
рішенням Рівненської обласної ради
від 28 грудня 2007 року
№ 591
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ТАРАСА БУЛЬБУ-БОРОВЦЯ
Тарас Дмитрович Боровець – псевдо «Тарас Бульба», народився в українській патріотичній сім'ї 9 березня 1908 року в с.Бистричі на Рівненщині, що на березі Случа біля містечка Людвипіль. Батько дав йому ім'я Тарас на честь Тараса Григоровича Шевченка.
Т.Бульба-Боровець сформував свій світогляд як патріот ще в юнацькі роки, розпочавши боротьбу за українську державність ще за часів панської Польщі. В 30-х роках він таємно неодноразово переходив кордон з Радянським Союзом ризикуючи своїм життям, зібрав свідчення потерпілих від сталінського голодомору від Корця аж до Харкова, про що написав книгу «Людожери» у п'яти томах. В цей же період він створив молодіжну організацію «Українське національне відродження», яка вела роботу з утвердження української національної ідеї, за що був доправлений до польського концтабора «Береза Картузька» і був підданий тортурам.
У 1940 році Тарас Боровець отримав від Президента Уряду УНР в екзилі Андрія Левицького офіційне повноваження на формування і розбудову Українських Збройних Сил на Українських Землях. План організації майбутньої Української Повстанчої Армії на випадок російсько-німецької війни був опрацьований Воєнним Міністром і Начальником Ген. Штабу УНР ген. Сальським та його заступником полк. Валійським ще восени 1939 року.
У тому ж році Т.Бульба-Боровець перейшов німецько-радянський кордон і нелегально діяв на теренах Степанського, Костопільського, Людвипільського та Сарненського районів, де організував мережу українського підпілля, налагодив контакти з багатьма старшинами Армії УНР, доля яких була пов'язана з Волинню після визвольних змагань 1918-1920-х років.
У 1941 році, після початку німецько-більшовицької війни, Тарас Бульба-Боровець створив на теренах Волинського Полісся бойові відділи Української Національної Армії, які згідно з традицією та повноваженнями Уряду УНР отримали назву «Українська Повстанча Армія». У її створенні йому допомагали полковники УНР Литвиненко, Дяченко, Смородський, Трейко, отамани Орел Гальчевський, Ананій Волинець, Яків Голюк, сотники Рогатий і Терлиця. І вже незабаром під командою Бульби-Боровця УПА вступила в перші бої з німецькими окупантами, а на півночі Волині постала перша незалежна від всіх окупантів територія України – "Олевська Республіка". У містечку Олевськ розмістився штаб «Поліської Січі» на чолі з Т.Бульбою-Боровцем. Німецька окупаційна влада поставила ультиматум – скласти зброю, після чого Т.Бульба-Боровець розпустив УПА «Поліська Січ», пішов у підпілля і створив Українську Повстанчу Армію на початку 1942 р.
Невеликими загонами перші формування УПА протягом половини квітня і цілого травня 1942 року провели перші акції проти гітлерівської окупаційної адміністрації – між станціями Рокитне і Осницьк пустили під укіс німецький ешелон (вбито 19 німців, здобуто багато зброї), здійснили збройний напад на Тучин (козаки УПА здобули друкарню).
Але серед бойових операцій проти німецьких окупаційних військ, що їх здійснювала УПА під командою Т.Бульби-Боровця, на особливу увагу заслуговує «Шепетівська операція», під час якої було знищено багато німецької техніки, сконцентрованої на залізничній станції, та захоплено військовий ешелон.
У тяжкий окупаційний період Тарасу Бульбі-Боровцю вдалося налагодити роботу партизанської друкарні. Літературні твори, газети («Гайдамаки», «Оборона України»), що він редагував, розповсюджувалися на окупованій німцями території Житомирщини, Рівненщини, Хмельниччини.
Тарас Бульба-Боровець наполегливо домагався надання Україні повної незалежності, за що був заарештований і запроторений в концтабір «Заксенгаузен».
Після війни, опинившись в еміграції, Тарас Бульба-Боровець не полишив боротьбу за українську незалежність та очолив Управу Спілки Визволення України, поширював правду про репресії в Радянському Союзі. В Мюнхені організував Українську Національну Гвардію та започаткував видавництво журналів «Бюлетень Головної команди УНГ», «Меч і воля», «Військова справа». Написав ряд книг: «Кредо революції», «Збройна боротьба України (1917-1950 рр.)» В 60-х роках, переїхавши до Канади, організував і очолив «Союз ветеранів українського резестану».
Тарас Бульба-Боровець стояв на засадах українського парламентаризму, національної демократії і примирення, що знайшло своє відображення в його книзі «Армія без держави».
До останнього подиху Тарас Бульба-Боровець вважав себе громадянином Української Народної Республіки, не бажаючи брати будь-яке інше громадянство. Помер Тарас Боровець 15 травня 1981 року і похований на православному цвинтарі Бавдн-Брук біля Нью-Йорку.