Рішення обласної ради 5 скликання
Оприлюднено 20-04-2020У К Р А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
(П'яте скликання)
Р І Ш Е Н Н Я
від “17” серпня 2007 року №395
Про обласну програму збереження,
відродження і розвитку народних
художніх промислів на період до 2010 року
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 768 „Про затвердження Державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на період до 2010 року”, згідно із статтею 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " та за погодженням з постійними комісіями обласної ради, обласна рада:
в и р і ш и л а :
1. Затвердити обласну програму збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на період до 2010 року, схвалену розпорядженням голови облдержадміністрації від 20 липня 2007 року № 351 (далі - Програма), що додається.
2. Обласній державній адміністрації:
- забезпечити організацію та виконання заходів Програми;
- при формуванні обласного бюджету на відповідні роки передбачити щорічні бюджетні асигнування, необхідні для реалізації Програми;
- щорічно до 20 березня інформувати обласну раду про хід реалізації Програми.
3. Рекомендувати райдержадміністраціям та виконкомам рад міст обласного значення розробити відповідні програми та передбачати видатки для їх реалізації.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії обласної ради з питань духовності, культури та соціальної політики (Жуковський А.П.), з питань бюджету, фінансів та податків (Хомич О.В.)
Голова ради О.Данильчук
Cхвалено Затверджено
розпорядженням голови
облдержадміністрації рішенням обласної ради від 20 липня 2007 року від „17” серпня 2007 року
№ 351 №395
Обласна програма
збереження, відродження і розвитку народних
художніх промислів на період до 2010 року
Загальна частина
Народні художні промисли є однією з найдавніших традиційних галузей народного мистецтва. Кожна доба має власні традиції, за якими пращури будували житло, співали, прикрашали одяг. Вони закарбовані у простих, сповнених господарської мудрості та краси виробах сільського теслі, бондаря, коваля, ткалі.
Залежно від історичних факторів, природних умов, особливостей побуту та наявності сировини в області формувалося виробництво предметів з локальними ознаками художньої образності, орнаментики, формотворення.
Найбільш розвинутим ремеслом на Рівненщині було ткацтво. Ткацькі верстати стояли майже в кожній хаті. У північних районах області (Рокитнівський, Дубровицький, Зарічненський) вирощували якісні сорти льону, з якого виготовляли серпанкове полотно. У південних ткали полотно із конопель, вовни.
Гончарство процвітало як у північних (Дубровицький, Рокитнівський), так і у південних (Здолбунівський, Острозький, Гощанський, Млинівський) районах, де були природні поклади гончарної глини. Славились білі глиняні вироби з розписом охрою.
Кушнірство, шевство було розвинуте майже у всіх районах, де існували майстри з пошиття кожухів і чобіт.
Бондарями славились Березнівський (с. Погоріловка) і Дубровицький (с. Осова) краї.
Теслярі, різьбярі, які могли вправно змайструвати хату на зруб, проживали у Зарічненському і Сарненському районах.
Писанкарством, обробкою дерева, плетінням із лози займались жителі Здолбунівського і Дубенського районів. Вироби з кори і коріння сосни та соломи більш відомі були на Володимиреччині.
Історико-етнографічне обстеження сіл Рівненщини свідчить, що на її території діяли осередки традиційного народного мистецтва. У 40 - 50 роках XX ст. у Дубровицькому районі було 5 таких осередків (села Вільне, Літвиця, Кривиця, Трипутня, Залішани), по 2 - у Здолбунівському (села Ступно, Нова Мощаниця) та Острозькому (м. Острог, с. Вілія) районах, по одному - у Корецькому (с. Клецька) та Дубенському (с. Залібівка) районах.
У повоєнні роки майстрині із с. Крупове Дубровицького району з допомогою світло-тіньової гами серпанкового полотна створювали унікальні орнаменти українського Полісся. Вироби і їх автори стали відомі далеко за межами району і області. Ткаля Ганна Леончук перша на Рівненщині отримала почесне звання ,,Заслужений майстер народної творчості Української РСР”.
Вироби майстрів продавались на ярмарках у Рівному, Житомирі, Полтаві, Мінську. Про це свідчать експозиції краєзнавчих музеїв. У музеї етнографії у Мінську зберігається одяг із серпанкового полотна, витканий майстрами Дубровицького району.
З метою розвитку художніх промислів при лісових господарствах області були створені сувенірні цехи. В різних куточках України можна було побачити сувеніри, вироблені майстрами Клесівського, Сарненського лісництв.
В області збережені ремесла, що існували на Рівненщині здавен, і відтворені у виробах сучасних майстрів, які вивчають і відтворюють школу народного декоративно-ужиткового мистецтва, дотримуючись канонів давнини. Про це свідчать численні виставки народного мистецтва в області. Щороку до Міжнародного дня музеїв проходить обласне фольклорно-етнографічне свято „Музейні гостини”, де народні умільці представляють свої доробки – вироби з лози, рогози та соломи, писанки, дитячу традиційну іграшку, гончарство та сучасну кераміку, ткані вироби та вишиванки. За два останні роки трьом майстрам народної творчості присвоєно почесне звання ,,Заслужений майстер народної творчості України”.
Разом з тим, в області є низка проблемних питань, вирішення яких потребує державної підтримки. Перш за все, необхідно провести історико-етнографічне обстеження сіл області з метою виявлення і фіксації самобутніх ремесел. За допомогою організації роботи студій, творчих лабораторій передати знання молодому поколінню.
Переважна більшість майстрів народного мистецтва, яких в області 1428, позбавлена робочих місць і соціального захисту, пенсійного забезпечення, можливості передачі унікальних художніх традицій молодому поколінню.
Втрачені ринки збуту художніх виробів. Набирає сили негативна тенденція витіснення автентичних творів народного мистецтва стилізованими, низькопробними виробами, далекими від народної традиції, що спричиняє загрозу зникнення галузі народних художніх промислів.
Мета та основні завдання Програми
Метою Програми є створення економічних та організаційних умов для збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів.
Основними завданнями Програми є:
вивчення проблемних питань у галузі народних художніх промислів Рівненщини та визначення шляхів їх вирішення;
фінансове та матеріально-технічне забезпечення розвитку декоративно-ужиткового мистецтва;
відновлення осередків народного мистецтва, а також їх сировинної бази;
відновлення магазинів, салонів для продажу художніх виробів;
створення умов для продуктивної роботи майстрів народного мистецтва.
Фінансове забезпечення
Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за кошти, передбачені в обласному і місцевих бюджетах для здійснення визначених Програмою заходів.
Орієнтовний обсяг фінансування становить 415 тис. грн., з них 305 тис. грн. - з обласного бюджету, 110 тис. грн. - з місцевих бюджетів.
Очікувані результати
Виконання Програми дасть змогу:
забезпечити ефективну координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, а також громадських організацій щодо збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів;
удосконалити нормативно-правову базу з питань збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів;
здійснити комплексні історико-етнографічні дослідження районів області з метою виявлення, обліку та відновлення осередків народних художніх промислів та їх заповідних територій;
відродити осередки народних художніх промислів, зокрема у таких видах виробництва, як гончарство в с. Вілія Острозького району, ткацтво в с. Борове Зарічненського і с. Крупове Дубровицького районів;
утворити творчі лабораторії народного мистецтва Полісся, відтворивши поліську кузню, гончарну та бондарську майстерні;
забезпечити подальший розвиток традиційних народних художніх промислів з допомогою проведення виставок-продажів, ярмарків виробів народного мистецтва;
ефективніше пропагувати декоративно-ужиткове мистецтво Рівненщини на всеукраїнських, міжнародних культурологічних заходах;
створити нові робочі місця (переважно в районах з високим рівнем безробіття), у тому числі - у сільській місцевості;
підвищити рівень працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями, які зможуть працювати в домашніх умовах.
Координація роботи з виконання Програми
Координація роботи з виконання Програми покладається на управління культури і туризму облдержадміністрації.
щодо збереження, відродження і розвитку народних
художніх промислів на період до 2010 року
тис. грн.