Рішення обласної ради 5 скликання
Оприлюднено 15-05-2010У К Р А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
П’яте скликання
(Тридцять четверта сесія)
Р І Ш Е Н Н Я
від «14» травня 2010 року № 1621
Про програму захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь Рівненської області від шкідливої дії вод на період до 2020 року
З метою сприяння реалізації державної політики в галузі розвитку водного господарства області та захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливого впливу дії весняних повеней та літніх паводків, відповідно до Закону України від 17.01.2002 № 2988-III «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства», постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 №901 «Про затвердження Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року», керуючись пунктом 16 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями обласної ради, обласна рада
в и р і ш и л а :
1. Затвердити програму захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь Рівненської області від шкідливої дії вод на період до 2020 року (надалі – Програма), схвалену розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.05.2010 № 172, (додається).
2. Рекомендувати обласній та районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування:
2.1. Спільно з обласним управлінням меліорації і водного господарства забезпечити організацію та виконання Програми.
2.2. Передбачати видатки з місцевих бюджетів на фінансування заходів, визначених Програмою, в повному обсязі в межах наявних асигнувань.
3. Фінансування заходів, визначених Програмою, передбачити з усіх джерел, не заборонених чинним законодавством.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села (Варфалюк В.О.), з питань екології, природокористування, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (Рудик О.В.), з питань бюджету, фінансів та податків (Хомич О.В.).
Перший заступник
голови обласної ради В.А.Королюк
ПРОГРАМА
захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь Рівненської області від шкідливої дії вод на період до 2020 року
І. Загальні положення
Програма розроблена відповідно до вимог Закону України "Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства”, постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 901 "Про затвердження Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року".
Відповідно до Водного кодексу України у Програмі передбачаються:
заходи щодо запобігання (попередження) шкідливої дії вод;
заходи щодо усунення наслідків шкідливої дії вод.
Рівненська область, площа якої становить 20,1 тис. квадратних кілометра, як і більшість областей західного і північного регіонів України, багата на поверхневі води. На її території протікає 171 річка, загальна довжина яких становить 4459 км. За площею водозбору річки можна класифікувати, зокрема одна велика - Прип'ять (площа водозбору понад 50 тис. кв. км), 6 середніх - Стир, Горинь, Случ, Ствига, Льва (площа водозбору від 2 тис.кв.км до 50 тис.кв.км), решта - малі річки (площа водозбору до 2 тис. кв. км). Живлення річок в основному відбувається за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі - ╜рунтових вод та атмосферних опадів.
В області поширені штучні водойми - ставки та водосховища. Зокрема нараховується 12 водосховищ загальною площею 3035,9 га, сумарним об'ємом води 48,85 млн.куб.м та 1168 ставків, які займають площу 9384,48 га і акумулюють 91,65 млн.куб.м води.
Гідрологічно Рівненщина знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейнів тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 3602,5 тис.куб. м/добу, в тому числі Волино-Подільський артезіанський басейн -12 тис.куб. м/добу, Прип'ятський артезіанський басейн - 3521,7 тис.куб.м/добу, Український басейн тріщинних вод - 68,8 тис. куб. м/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах - 425,6 тис. куб. м/добу.
Особливості живлення річок і нерівномірність розподілу їх стоку протягом року викликають часті підйоми рівнів води, причому північні і південні райони області характеризуються великою різноманітністю.
Для південних районів більш характерні дощові паводки, для північних – як весняні повені, так і дощові паводки.
Найбільше потерпають від водної стихії північні райони області: Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський, Сарненський, частково Березнівський та Костопільський.
В Рівненській області проводяться систематичні гідрометричні спостереження на основних річках області - р.Стир (с.Млинок Зарічненського району), р.Горинь (села Оженин, Деражне, м. Дубровиця), р.Случ (м. Сарни), р.Льва (с.Осницьк Рокитнівського району), а також деяких малих водотоках, зокрема на р.Вирка (с.Сварині Володимирецького району) на р.Устя (с.Корнин Рівненського району).
Зафіксовано критичні рівні води на об'єктах спостережень, перевищення яких несе реальну загрозу господарству і населенню районів області. Серед критичних рівнів виділяються три основні категорії:
рівні, при досягненні яких затоплюється заплава;
рівні, які супроводжуються затопленням окремих населених пунктів або їх частин;
рівні, що відповідають стихійним явищам, тобто своєрідним гідрологічним катастрофам.
На основних водних артеріях області максимальні витрати спостерігаються під час весняної повені, в той час як малі річки здебільшого мають локальний характер, оскільки зливи охоплюють порівняно невелику площу. Проте в окремі роки (1993 рік) паводки набувають катастрофічного характеру. Вірогідність повторення високих вод становить від 10 до 20 років, про що свідчать весняні повені 1979, 1996, 1999 років. Під час весняної повені 1999 року були підтоплені або затоплені 89 населених пунктів, 2098 житлових будинків, з яких відселено 974 жителі, в тому числі 338 дітей. Значних руйнувань завдала водна стихія дорожньому, житлово-комунальному, водному та лісовому господарствам, об'єктам транспорту, енергетики, зв'язку.
Умови захисту від шкідливої дії вод, насамперед від повеней та паводків на Рівненщині, стають найбільш гострою водогосподарською проблемою.
На формування частих високих паводків впливають природні фактори та господарська діяльність на водозаборах.
Вирішення питань протипаводкового захисту тісно пов'язане з регулюванням річок, із заходами щодо охорони їх від замулення, впливу водної ерозії, з будівництвом та виконанням інших робіт у заплавах річок.
Практика показала, що проблему захисту від паводків розв'язати лише інженерними заходами неможливо. Там, де недостатньо враховуються природні чинники, де заощаджують на заходах щодо забезпечення стійкості екосистеми, витрати на ліквідацію наслідків шкідливої дії води значно збільшуються.
Вирубування лісів, розорювання земель спричиняє замулення русел річок. Забудова заплав призводить до зростання навантаження на водозабори, внаслідок чого порушується природний режим річок, змінюються умови формування стоку, частішають паводки і зростають заподіяні ними збитки.
2. Об╜рунтування необхідності розроблення та реалізації Програми
Населення, що проживає в прибережних містах та селах області, зазнає значних матеріальних та моральних втрат від паводків. Це стосується навіть тих населених пунктів, де є протипаводкові гідротехнічні споруди. Через брак коштів на здійснення експлуатаційних заходів та догляду, ці споруди з кожним роком втрачають надійність, що призводить до додаткових витрат з державного бюджету на ліквідацію наслідків шкідливої дії вод.
Комплекс захисних споруд на річках та водоймах є недостатнім і потребує значної реконструкції та перебудови. Більша частина захисних гідротехнічних споруд будувалася для розв'язання локальних проблем і не становить єдиного комплексу, розрахованого на надійний захист від катастрофічних паводків.
Затоплення і підтоплення територій, руйнування берегів річок та водойм спричиняють деградацію ╜рунтів, загибель рослинного та тваринного світу, заболочення водоймищ.
Для надійного захисту населення, мінімізації збитків від шкідливої дії вод необхідно забезпечити надійність комплексу захисних споруд.
Складність робіт, що їх належить виконати, і зумовила розроблення комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Рівненській області від шкідливої дії вод до 2020 року.
3. Мета Програми
Ця Програма спрямована на створення безпечних умов проживання населення в екологічно небезпечних районах та відновлення природного середовища, у тому числі на трансграничних водних об'єктах, забезпечення захисту громадян, сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації заподіяних нею збитків.
Програма спрямована на досягнення взаємопов'язаних стратегічних цілей, а саме:
удосконалення служби протипаводкового захисту, у тому числі експлуатації захисних гідротехнічних споруд;
створення умов для безпечного проживання населення;
здійснення заходів для запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, які передбачають комплексний підхід до будівництва захисних споруд, поліпшення екологічного стану водних об'єктів;
усунення причин, що впливають на формування катастрофічних паводків (заходи на водозбірній площі, впровадження комплексу робіт у долинах річок, створення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон, регулювання режиму використання земель у зонах можливого затоплення тощо);
зменшення матеріальних збитків від затоплення і підтоплення населених пунктів, виробничих об'єктів і сільськогосподарських угідь внаслідок паводків та повеней;
створення сприятливих умов для розвитку інфраструктури населених
пунктів;
екологічне виховання населення, спрямоване на дбайливе ставлення до довкілля.
Обсяг та складність цих завдань зумовлюють багатоетапність їх виконання.
4. Виконання завдань Програми
Реалізацію Програми пропонується здійснити поетапно.
І етап - невідкладні першочергові заходи щодо ліквідації наслідків
шкідливої дії вод на 2010 -2015 роки;
II етап - першочергові заходи щодо запобігання аварійному стану та можливому (прогнозованому) критичному стану гідроспоруд та водних об'єктів на 2015 - 2020 роки;
У зв'язку з недостатністю фінансування у 2001-2009 роках проведено коригування Програми на період 2010-2020 роки. За цей період передбачається завершити здійснення невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків шкідливої дії вод та розпочати реалізацію першочергових заходів щодо мінімізації зазначених наслідків.
5. Наукове об╜рунтування Програми та її заходів
На всіх етапах виконання Програми буде проведено наукову оцінку екологічній ситуації, аналіз невідкладних та першочергових робіт, а також наукове об╜рунтування пропозицій щодо проведення науково-дослідних, проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних та експлуатаційних робіт, спрямованих на виконання заходів, визначених Програмою.
6. Механізм реалізації та фінансування Програми і контроль за її виконанням
Заходи, передбачені Програмою, будуть здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів інвесторів та інших джерел фінансування відповідно до чинного законодавства.
Організація заходів Програми забезпечуватиметься шляхом укладання угод з виконавцями робіт на конкурсній основі.
Контроль і координація виконання Програми покладається на місцеві органи виконавчої влади та Рівненське обласне управління меліорації і водного господарства.
7. Науково-технічне забезпечення реалізації Програми
Науково-технічне забезпечення реалізації Програми здійснюється за напрямами:
теоретичне та експериментальне об╜рунтування окремих положень;
удосконалення методів прогнозування часу, місця, ступеня впливу шкідливої дії вод та визначення зон можливого затоплення;
розроблення нових конструкцій протипаводкових споруд;
удосконалення системи моніторингу;
розроблення ефективних технологій будівництва та експлуатації споруд;
розроблення і впровадження нових технологічних та інженерних рішень, зокрема геоінформаційних технологій;
забезпечення організацій, які здійснюють передбачені Програмою заходи технічним переоснащенням та створення необхідних мобільних механізованих підрозділів з ліквідації шкідливої дії вод;
забезпечення виробничих підрозділів, що діють в екстремальних умовах, навчальними комп'ютерними програмами.
8. Економічна та екологічна ефективність реалізації Програми
Реалізація Програми в повному обсязі дасть змогу:
створити безпечні умови проживання населенню;
відновити сприятливий гідрологічний стан річок та водойм;
поліпшити умови формування та пропуску паводків і повеней;
ефективно використовувати сільськогосподарські землі;
мінімізувати можливі збитки від шкідливої дії вод.
Соціальні втрати.
Повені та паводки спричиняють загрозу здоров'ю людей. Крім того, населення зазнає прямих збитків від втрат чи пошкодження житла, господарських будівель, знищення врожаю з присадибних ділянок, а також втрати робочих місць та зон рекреації. Знижується ділова активність людей, виникають інші соціальні проблеми. Однак найбільших втрат зазнає суспільство, коли катастрофічні повені та паводки призводять до загибелі людей.
Економічні збитки сільськогосподарському виробництву.
Затоплення та підтоплення сільськогосподарських земель та виробничих приміщень у різні періоди року приводить до повної чи часткової втрати врожаю, пошкодження та зниження продуктивності лісів, загибелі тварин, зниження продуктивності тваринництва через нестачу кормів, пошкодження виробничих приміщень, обладнання, сільськогосподарської техніки, ліній електропередач, зв'язку тощо.
Екологічні збитки.
Наслідком затоплення і підтоплення земель є заболочення ╜рунтів, змив гумусового шару, замулення верхнього горизонту неродючими алювіально-делювіальними наносами, вимивання корисних мінеральних солей, мікроелементів з продуктивного шару ╜рунту та інші негативні явища.
Негативним наслідком затоплення сільськогосподарських земель та сільських населених пунктів є погіршення якості води в річках та водоймах через збільшення каламутності води та концентрації біогенів і пестицидів, а також забруднення підземних вод.
Див.Додаток