Проєкти рішень обласної ради
Оприлюднено 10-03-2025ПРОЄКТ
У К Р А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Восьме скликання
(Двадцять дев’ята сесія)
Р І Ш Е Н Н Я
від _____ ______________ 20 ___ року № ______.
Про звернення Рівненської обласної ради до Рівненської обласної державної адміністрації щодо внесення Президентові України подання про присвоєння звання «Герой України» Тарасу Бульбі-Боровцю (посмертно)
Керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Указу Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 «Про звання Герой України», за погодженням з постійними комісіями та президією обласної ради, обласна рада
в и р і ш и л а :
1. Звернутися до Рівненської обласної державної адміністрації щодо внесення Президентові України подання про присвоєння звання «Герой України» Тарасу Бульбі-Боровцю (посмертно) (текст звернення додається).
2. Голові Рівненської обласної ради забезпечити направлення цього рішення та відповідного клопотання до Рівненської обласної державної адміністрації.
Голова ради Андрій КАРАУШ
Проєкт рішення підготовлено депутатськими фракціями обласної ради
|
Від фракції Політичної партії «Слуга Народу» |
|
|
Від фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» |
|
|
Від фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» |
|
|
Від фракції Радикальна партія Олега Ляшка |
|
|
Від фракції «Сила і Честь» |
|
|
Від фракції «За майбутнє» |
|
ЗВЕРНЕННЯ
Рівненської обласної ради до Рівненської обласної державної адміністрації щодо внесення Президентові України подання про присвоєння звання «Герой України» Тарасу Бульбі-Боровцю (посмертно)
Майже вісімдесят років минуло з того часу, як закінчилася Друга Світова війна, під час якої розгорілася кривава боротьба «визволителів» Заходу і Сходу за нашу українську землю.
Незважаючи на поділ українських політичних сил, на погані перспективи щодо нашої перемоги в боротьбі з двома великими тоталітарними окупантами – комуно-московським імперіалізмом та гітлерівським націонал-соціалізмом – кращі сини і дочки українського народу почали чинити рішучий опір обом непрошеним завойовникам.
Основоположником української партизанської боротьби з обома нападниками став виходець з нашого Полісся – генерал-хорунжий Тарас
БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ.
У 1932-33 роках, він, ризикуючи життям, неодноразово переходив радянський кордон, щоб пересвідчитись в жахах сталінського голодомору, про що згодом написав книгу «Людожери» під псевдонімом «Бистриченко».
Він тримав таємний зв'язок зі структурами Уряду УНР в екзилі, який перебував у Варшаві, та старшинами армії УНР. Вони разом спланували організацію українських збройних сил. Цей план був розглянутий та затверджений військовими чинами Уряду УНР під керівництвом президента Андрія ЛІВИЦЬКОГО. Було вирішено створити УПА на окупованій українській території для підняття всенародного повстання та визволення України від окупантів. Цю роботу доручили Тарасу БУЛЬБІ-БОРОВЦЮ. Досвідчений розвідник армії УНР полковник Іван ЛИТВИНЕНКО добре вишколив поліського патріота і підготував до цієї тяжкої та небезпечної місії.
Тоді як на західних землях України більшовицькі посіпаки вишуковували, арештовували і масово винищували українських патріотів, наш земляк в
1940 році переходить німецько-радянський кордон і гуртує поліщуків на боротьбу з окупантами.
Розпочавши свою збройну боротьбу в червні 1941 року, Бульба-Боровець розмахом своїх бойових дій стимулював процес організації всіх демократичних сил України під прапор УПА проти червоної Москви і німецького нацизму.
Практика збройних формувань націоналістичного руху опору Бульби-Боровця на всіх етапах їх діяльності ґрунтувалася на чітких ідейно-політичних засадах, не була «отаманією» чи анархією. Він спирався на еміграційний Уряд УНР і політичну платформу Симона ПЕТЛЮРИ, саме тому «бульбівський» рух стояв на принципах демократизму, парламентаризму, всеукраїнської політичної єдності, толерантного ставлення до національних меншин.
Армія Тараса БУЛЬБИ-БОРОВЦЯ, згідно з історичними даними, становила від 10 до 23 тисяч вояків і три роки (з 1941 по 1943) фактично контролювала західноукраїнське Полісся. «Бульбівці» провели багато успішних боїв проти німців і червоних на Березнівщині, Сарненщині, Рокитнівщині (Рівненська обл.) та на Хмельниччині – відома «Шепетівська операція».
Під час Другої Світової війни в серпні 1941 року Тарас БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ організував «Олевську республіку» в м. Олевськ на Житомирщині, яка мала всі атрибути української народної влади і проіснувала 4 місяці – з серпня по листопад 1941 року.
Його боротьба набрала такого розмаху, що ним зацікавились вищі чини Москви і Берліну.
Тарас БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ проявив себе і як дипломат. Намагаючись зберегти життя вояків і населення окупованих територій, вів небезпечні переговори з німцями, більшовиками та поляками за надання незалежного статусу Україні, та ніхто з ворогів на це не погодився, а в жовтні 1943 року німці підступно арештували Бульбу-Боровця разом з його ад’ютантом – Олегом ШТУЛЕМ-ЖДАНОВИЧЕМ і запроторили до концтабору «Заксенгаузен». Там же перебували Степан БАНДЕРА, Андрій МЕЛЬНИК, Ярослав СТЕЦЬКО та інші патріоти. Через рік їх всіх відпустили на волю.
Бог наділив нашого земляка сповна талантом письменника, публіциста, журналіста, аналітика. Ще під час війни він випускав газети: «Гайдамака», «Оборона України», «Земля і воля», де гостро в своїх статтях критикував окупантів.
Тарас БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ після звільнення з концтабору не зміг повернутися в Україну, там вже порядкувала радянська влада і він був оголошений в розшук як злісний ворог країни Рад. Але генерал-хорунжий УПА, талановитий військовий полководець, справжній патріот-державник не впав у відчай: загартований у боях з ворогом, він продовжив з ним бій у своїх працях, матеріалах, статтях, книгах, проживаючи в еміграції. Ця літературна спадщина його післявоєнного німецького періоду життя зібрана в книзі «Своя державність, збройна сила, віра Христова», що видана невеличким накладом (300 екземплярів) у видавництві «Волинські обереги», м. Рівне. Ці його праці є актуальними і в наш непростий час для вивчення істориками і небайдужими людьми.
Крім того, Тарас БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ займався активною громадською діяльністю в еміграції, створив Українську Національну Гвардію, до якої залучив багатьох емігрантів-українців в Німеччині. Брав участь у похоронах Степана БАНДЕРИ, в організації встановлення пам’ятника в Парижі Симону ПЕТЛЮРІ.
Коли радянські спецслужби напали на його слід, він змушений був переїхати на проживання у США, де також активно працював над створенням громадського об’єднання «Українське Вільне Козацтво», виношував ідеї державної незалежності України.
Там же, у США, написав книги «Армія без держави», «Збройна боротьба України», «Кредо революції», в яких відображена історія українського визвольного руху з погляду людини, яка вимріяла сучасну Українську державу і наближала визволення України від чужого поневолення. Наш земляк свято і жертовно служив Україні, проживаючи в США, не прийняв іншого громадянства, залишаючись громадянином УНР, через що жив у злиднях. Помер 19 травня 1981 року і похований під Нью-Йорком (США) на українському православному кладовищі поряд із багатьма вояками УПА і армії УНР.
Нашого уславленого земляка пошанувала діаспора. Він нагороджений орденом «Залізний хрест» Президента УНР і орденом Українського Вільного Козацтва.
Тому ми просимо Рівненську обласну державну адміністрацію внести Президентові України подання про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Тарасу Бульбі-Боровцю.
Схвалено
Рішення Рівненської обласної ради
від ____ _____________ 2025 року
№ _____
