16-10-2022

У Рівному відкрили пам’ятний знак репресованим радянською владою жителям області

Скульптурний монумент, який нагадує про трагічні події 40-50-х років ХХ ст., коли українці зазнавали масових репресій тоталітарного сталінського режиму, розташований біля приміщення Головного управління Національної поліції в Рівненській області. І невипадково. Адже неподалік свого часу знаходилася тюрма НКВС, де радянські кати піддавали тортурам місцеве населення.

Ініціатива встановити пам’ятний знак репресованим та висланим жителям Рівненщини належить керівнику ГУ Нацполіції області Олексію Камишанському. Творчий задум втілили в життя група істориків та скульпторів під керівництвом Андрія Жив’юка та Петра Подольця.

За словами голови регіональної комісії з реабілітації при Рівненській ОДА Андрія Жив’юка, 21 жовтня 1947 із західних областей України під час каральної операції «Захід» на довічне поселення до Сибіру, Уралу, Казахстану, Далекого Сходу вивезли понад 78 тисяч осіб – членів родин українських повстанців: переважно жінок, дітей, людей старшого віку. З Рівненщини тоді вивезли 11 568 людей.

Загалом же в 40-50-х роках із Західної України вислали більше 203 тисяч людей, з них майже 34 тисячі – з нашої області. Крім цих, довічно висланих українців, були ще 35 тисяч засуджених і більше 50 тисяч вбитих.

- Після 1939 року до Сибіру, Воркути, Колими було насильно вивезено до 15 % населення нашого краю. Це цвіт української нації, наша інтелігенція, родини вояків УПА... Символічно, що пам’ятний знак, який ми відкрили в знак пошани репресованим радянською владою землякам, знаходиться поруч із муралом, який символізує боротьбу сучасників за мирне життя в незалежній Україні. І всі ми знаємо, що перемога – за нами! – зазначив у вітальному слові заступник голови обласної ради Сергій Свисталюк, який взяв участь у відкритті пам’ятного знаку.

На відкритті була присутня і колишня репресована Надія Дмитрук, якій за патріотичну позицію радянська влада присудила 25 років таборів. Усі, хто був на заході, мали можливість почути уривок її вірша «Баланда».

Символічними є і слова, викарбувані на пам’ятному знакові, адже мають конкретний історичний контекст: це парафраза, взята зі звернення підпілля ОУН 1947 року до українців, насильно вивезених на Сибір та каторжні роботи.