22-03-2022

Що робити у разі хімічного ураження

У період ведення бойових дій необхідно бути готовим до ситуацій, які можуть призвести до хімічних уражень. Що робити при отруєннях хімічними речовинами, розповів лікар-анестезіолог Рівненської обласної клінічної лікарні Костянтин Семенчук.

Він зауважив, що характер ураження, діагностичні та лікувальні алгоритми при ураженні хімічними іритантами та коронавірусній хворобі схожі.

- Насамперед, ми не панікуємо, а до всього готові та постійно на варті вашого здоров’я. При отруєнні хлором переважною ціллю є епітелій кон’юнктиви очей і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Наслідки отруєння газом хлору включають гостре запалення кон’юнктиви, слизових носа, глотки, гортані, трахеї та бронхів. При 1–3 ppm спостерігається легке подразнення слизових, яке зазвичай можна переносити близько години. При 5–15 ppm спостерігається помірне подразнення слизових. При 30 ppm і вище відразу відчувається біль у грудях, задишка та кашель. Приблизно при 40–60 ppm може розвинутися токсичний пневмоніт або гострий набряк легень. Концентрації близько 400 ppm і вище, як правило, смертельні при експозиції протягом 30 хвилин. При 1000 ppm і вище смерть настає через декілька хвилин, - зауважив Костянтин Семенчук.

За його словами, очі рідко сильно вражаються при отруєннях газоподібним хлором, однак спостерігались опіки та садна рогівки. Кислоти, що утворюються при реакції газоподібного хлору з водою, частково буферуються слізною рідиною та білками, присутніми в ній. Опіки ока при отруєннях хлором, як правило, обмежуються епітелієм та базальною мембраною. Ці опіки периферії рогівки та кон’юнктиви часто заживають без ускладнень. Опіки центру рогівки призводять до утворення виразок рогівки і подальшого рубцювання.

Лікар відзначив, що пацієнти, які на момент поступлення не мають симптомів і залишаються безсимптомними через 6 годин після експозиції, можуть бути виписані з відповідними інструкціями та в присутності дієздатних членів сім’ї. Їх слід проінформувати, що набряк легень може розвинутись відстрочено. Пацієнти, у яких спостерігаються симптоми отруєння хлором, які тривають протягом 6 годин після експозиції, повинні бути госпіталізовані на період щонайменше 24 години. Якщо ці симптоми проходять через 24 години, їх можна виписати з подальшим спостереженням.

При отруєнні газом хлору Костянтин Семенчук рекомендує таке лікування:

- Інгаляція кисню (при можливості — зволоженого);

- Обмеження рідини та діуретики при загрозі набряку легень;

- Позитивний тиск у кінці видиху (PEEP) у пацієнтів з некардіогенним набряком легень;

- Бета2—агоністи та інші бронходилататори при бронхоспазмі;

- Інгаляція лідокаїну для знеболення та зменшення кашлю;

- Інгаляція бікарбонату натрію (4 мл 4% розчину NaHCO3);

- Інгаляційні або парентеральні кортикостероїди;

- Аскорбінова кислота та N–ацетилцистеїн як антиоксидантна терапія;

- Рясне зрошення фізіологічним розчином уражень шкірі чи очей.

- Щодо аміаку, то це – безбарвний газ з характерним різким запахом та їдким смаком. Він майже вдвічі легший від повітря. Аміак дуже добре розчиняється у воді, в результаті чого утворює гідроксид амонію — сильний луг. Він може спричинити значні хімічні опіки шкіри, очей і особливо дихальної системи, - розповів лікар.

Ефект різних концентрацій аміаку: поріг сприйняття — 0,035 мг/л; подразнення верхніх дихальних шляхів — 0,3 мг/л; подразнення очей — 0,5 мг/л; подразнення шкіри — 7,21 мг/л (почервоніння, пухирі); кашель задушливий — 1,25 мг/л; токсична доза — 1,5 мг/л протягом 1 години; концентрація 3,5 мг/л за кілька хвилин призводить до смерті.

Фармакологічне лікування:

- Кортикостероїди є контроверсійним методом лікування. Однак вони можуть використовуватись для лікування гострого бронхоспазму у пацієнтів із супутніми реактивними захворюваннями дихальних шляхів;

- Діуретики при ознаках гострого ураження легень;

- Інгаляція розчину лимонної кислоти;

- Антибіотики для первинної профілактики не призначаються.