19-06-2025

Рівненщина об’єднала жінок, які втратили на війні найдорожче – своїх рідних

19-22 червня різні громади області прийматимуть учасниць туру, які представляють родини загиблих, закатованих, тих, хто в полоні, та тих, хто зниклий безвісти. Це мами, бабусі, дружини з різних областей України. Кіровоградщина, Черкащина, Хмельниччина, Вінниччина, Львівська, Сумська та Рівненська області – саме звідси жінки, яких об’єднало спільне горе.

(Фото - ілюстративне)

Упродовж чотирьох днів вони пізнаватимуть Рівненщину: відвідають Парк історичної реконструкції «Оствиця» у Рівному, іподром у с. Мирогоща на Дубенщині, побувають в Острозі, щоб побачити багату історичну спадщину древнього міста - Острозьку академію, Острозький замок, Татарську вежу тощо.

Також стануть учасницями вже знайомого рівнянам дійства «Хліб, який їдять після смерті», яке відбудеться в Покровському соборі Рівного, і яке зрежисерувала директорка Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Рачковська-Баковецька.

Під час візиту особливу увагу буде приділено обміну досвідом стосовно збереження і популяризації гастроспадщини України. Адже одна з учасниць туру - Раїса Павленко є мамою загиблої Ольги Павленко. Кулінарна дослідниця, педагогиня та громадська діячка загинула від російської ракети 27 червня 2022 року в Кременчуці. За пів року до трагедії Ольга видала книгу автентичних рецептів, зібраних в різних регіонах України під назвою «Жива Українська Кухня» (ЖУК). 

Напередодні книгу представили в Рівненській обласній бібліотеці для дітей. Тепер вона є у фондах книгозбірні і чекає на своїх читачів.

Крім того, пам’яті Ольги Павленко буде присвячено захід у Рівненському вищому училищі ресторанного сервісу і торгівлі. Смаколики, які приготують учасниці туру за зібраними нею рецептами, доправлять до однієї з лікарень Рівного, де лікуються та проходять реабілітацію наші захисники.

Такий тур став можливим завдяки Всеукраїнській громадській організації «Не будь байдужим!», яка об’єднала однодумців навколо ідеї підтримати рідних тих, хто віддав життя за свою державу і кожного з нас, а тим, хто чекає, - дати надію і розуміння, що вони не самі в цьому випробуванні.