22-02-2022

Музею Уласа Самчука виповнилося п'ятнадцять років

Сто сімнадцять років від дня народження нашого видатного земляка Уласа Самчука виповнюється 22 січня. І саме у цей день п'ятнадцять років тому в Рівному відкрили Літературний музей, який носить нашого ім’я видатного земляка. Тож сьогодні громадськість зібралася у музеї на святковий захід з нагоди цієї дати. Долучився до дійства і голова обласної ради Сергій Кондрачук.

Нині у музеї  зберігається багато ексклюзивних експонатів, серед яких – видання творів письменника, його світлини, листи, особисті речі. Відтворено у музеї й побут помешкання Самчуків у роки, коли той проживав у Рівному. Тож під час заходу ті, хто свого часу був причетним до творення музею, поділилися цікавими спогадами, розповівши, як формувалася експозиція.

Улас Самчук – постать багатогранна, а його творчий спадок, без перебільшень, має світове значення. Письменник, журналіст, публіцист, редактор, організатор Мистецького Українського Руху в Німеччині, член організації українських письменників «Слово» в Канаді, номінант на здобуття Нобелівської премії – усе це про нашого видатного земляка.

Однак шлях творчого спадку письменника до читача був непростим. Навіть на зорі нашої незалежності, у дев’яностих, вчителі-філологи мало знали про творчість Уласа Самчука, пригадує вчитель-філолог та активна просвітянка Наталя Савчук.

- Спочатку самі вивчали його творчість, а вже згодом ділилися досвідом з колегами, розробляли уроки, навчали учнів, проводили конференції, читали лекції. За ці роки було зроблено дуже багато. Однак все обірвалося у 2012 році, коли твори Уласа Самчука вилучили зі шкільної програми, - зауважує Наталя Савчук.

На тому, що творчість нашого земляка, як ніколи, актуальна саме нині, наголосив і голова обласної ради Сергій Кондрачук. Адже свого часу письменник ставив перед громадою ті запитання, які залишаються вкрай важливими і в умовах сьогодення.

- У час, коли агресор вкотре доводить, що його цинізм безмежний, доречно пригадати назву однієї зі статей Самчука – «Нарід чи чернь?». «Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?» - запитує автор. І відповісти на це запитання зараз надважливо кожному, хто проживає на нашій землі. Адже не достатньо просто констатувати, що Маріуполь, Донецьк чи Харків – це українські міста. Стверджуючи це, важливо розуміти, що люди, які живуть у цих містах, відчувають тяжіння до могил предків, бережуть наші традиції, є носіями культури, розмовляють українською… І коли такою буде переважна кількість людей, тоді це – справді Україна, непереможна і єдина, - зазначив Сергій Кондрачук.