03-05-2023
Доброволець з Молдови: «Війна в Україні – священна, бо рашистів потрібно було зупинити ще 30 років тому на Батьківщині у Придністров’ї»
Військовий Іон Бубуйок. Йому 30 років, а родом він із Молдови, село Сатул Ноу. В цивільному житті працював теслею, виготовляв меблі ручної роботи. Має освіту юриста. Обожнює працювати руками та вправлятися по господарству. У себе на Батьківщині проходив військову службу, був піхотинцем. З моменту повномасштабного вторгнення пішов воювати за Україну.
Служив в «Карпатській Січі». Поранення отримав поблизу Лиману, потрапив під артилерійський обстріл. Говорить, що врятували його побратими.
Після поранення місяць був лежачим. Лікувався в Дніпрі та в Києві, а тепер проходить реабілітацію у КЗ «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни». Відновлення проходить вже чотири з половиною місяці. Наразі йому тяжко розмовляти. Читати і писати вчиться заново. Щодня працює з психологами, займається арт-терапією, намалював вже багато робіт. Читає книги рідною мовою, котрі мама привезла з дому.
Прогрес реабілітації вражаючий. Каже, що згоден робити все, аби одужати і повернутися на фронт. Якщо не вдасться цього зробити, вважатиме це особистою трагедією.
Воювати пішов, бо розумів, що війна буде затяжна.
- Я хотів допомогти людям. Чи було страшно? – страшно, коли нічого не робиш. Але мої колеги вдома мислять інакше – вони від служби втікають, - розповідає Іон.
Рідним про своє рішення він не говорив. Вони дізналися через тиждень. Сім’я була проти. Але рішення Іон прийняв остаточне, оскільки вважає, що москалів треба зупинити тепер. Якщо Україна впаде – вони не зупиняться ні перед чим, їм завжди буде мало.
- Обстрілів не боявся, я знаю що таке війна. В Молдові також була війна з росією, а переросла в «холодний» конфлікт. Найбільше мене гнітить позиція моїх співвітчизників, оскільки більшість не називає війну війною. Вони просто бояться. Найбільше я був здивований тим, що серед українців цього страху не зустрів. Війна в Україні триває 9 років, а в Придністров’ї вона тягнеться уже 30 років, - каже військовий.
На фронті Іона найбільше шокувало те, що московити кидали своїх, а мертвих не хоронили.
Війну в Україні вважає священною. Бо рашистів потрібно було зупинити ще 30 років тому на Батьківщині у Придністров’ї.
Мріє про Перемогу, закликає чоловіків вступати до лав війська. Мріє про завершення війни. Є один нюанс, Іон всі свої мрії називає цілями.
Також має за ціль відновити пробіжки, попри всі обмеження. В цивільному житті був спортсменом. Бігав, займався кікбоксингом. А дружину шукатиме серед українських жінок. В майбутньому працювати і жити планує в Україні.
