22-07-2025

Антикорупційне законодавство: що таке «Реєстр порушників» та хто до нього потрапляє

З 17 липня 2025 року в Україні почали діяти нові правила щодо Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр порушників). Президент підписав відповідний закон 15 липня, а вже 16-го його опублікували.

Що змінилося і кого заносять до так званого «Реєстру корупціонерів»?

Це електронна база, яку веде Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). У ній — дані про українців (як фізичних осіб, так і юридичних компаній), які порушили антикорупційне законодавство з 2012 року. Інформація надходить із судових рішень, дисциплінарних наказів роботодавців та інших джерел.

Тут міститься понад 55 тисяч записів, більшість з яких стосуються адміністративних порушень.

За що можна потрапити до Реєстру?

Найбільше записів у реєстрі — за адміністративні порушення. Наприклад:

не повідомили про конфлікт інтересів;
порушили правила отримання подарунків;
несвоєчасно подали декларацію (найпоширеніший випадок).

Такі правопорушення, зазвичай, караються невеликим штрафом, проте навіть після його сплати дані службовця опиняються в Реєстрі нарівні з тими, кого засуджено за тяжкі кримінальні порушення, пов’язані з корупцією (хабар, підкуп, привласнення або розтрату майна, зловживання службовим становищем, підробку документів і печаток тощо).

Ще один тип — дисциплінарні порушення. Тут немає штрафів чи суду, але достатньо службового покарання (догана або звільнення), щоб дані про людину потрапили до Реєстру.

Цей реєстр використовують, щоб перевірити людей, які хочуть обійняти посади з високим корупційним ризиком. Також даними користуються роботодавці, держустанови, бізнес і громадські організації.

Чим загрожує перебування в Реєстрі?

Хоча наявність запису в Реєстрі не завжди забороняє працювати, роботодавці можуть відмовити в працевлаштуванні через «корупційне минуле». Це часто буває вирішальним фактором, особливо під час конкурсів на посади чи участі в наглядових радах.

Якщо компанія фігурує в Реєстрі, її можуть відсторонити від участі в тендерах за державні кошти. А люди, які отримали судове рішення за корупцію, не можуть працювати на держслужбі щонайменше три роки, або взагалі – залежно від рішення суду.

Що змінилося з новим законом?

Раніше, хто потрапив у Реєстр — відомості можна було вилучити лише на підставі:

ухвали суду про скасування вироку;
винесення виправдувального вироку;
поновлення строку на апеляцію;
скасування постанови про адміністративне стягнення;
скасування розпорядчого документа про дисциплінарне стягнення;

Також була передбачена можливість виключення з Реєстру інформації про осіб, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та перебували/перебувають у складі сил безпеки та оборони України. В решті випадків дані особи залишалися в Реєстрі порушників назавжди.

Тепер зміни до ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають:

1 рік — якщо порушення адміністративне або цивільно-правове (наприклад, штраф);
до зняття або погашення судимості — якщо порушення кримінальне;
5 років — якщо мова про юридичну особу, яку притягнули до відповідальності через корупцію.

Після цих строків відомості про особу видаляються з Реєстру.

Крім того, закон підвищує відповідальність адміністративну та кримінальну за декларування недостовірної інформації, знижує поріг кримінальної відповідальності для притягнення за незаконне збагачення та розширює перелік осіб, які можуть нести відповідальність, змінює пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів тощо.